▲

Ми зустрічаємося раз на рік Коли у душі заквітають вишні Ти- безкінечний пОтік мрій Які над нами зависли Чаруючий запах квітів Збирає нас на світанку Мені забракло банальних слів А ти знов про чергову коханку Здається нам разом не судилося Пити ранкову каву слухаючи птахів Але так багато снилося Що вибираємо один із багатьох шляхів Сурово заламуючі руки Ми говорим про нашу спорідненість Та міста великого звуки Нагадують нам про відчуженість Ми єдині квітки на небосхилі Котрі звуться лиш друзями Ми найвищі на морі хвилі Захоплені своїми ілюзіями Ми зустрічаємося раз на рік Наша фантазія малює вишні Здається попереду цілий вік Але ми всього лиш колишні