▲

Мы стремимся по пропасти к самому дну Красивыми, белыми птицами Нам дано изведать ту самую глубину Касаясь неба ржавыми спицами Не доживших до века вместе Отпускает на волю конвой И последний аккорд в нашей песни Как всегда, увы, не за мной А вы крылья раскрыли над морем Разлетелись в разные стороны Только кто то убьется горем И дни ваши в клочья разорваны В далеке остается след Запах вранья и немного счастья Зарисовал художник портрет И в памяти миг объятья Ми стремимся по пропасти к самому дну Красивыми, белыми птицами Только кто то сумеет подняться в верх А кому то суждено разбиться

Білим птахом злітає у небо Найзавітніша, світла мрія людей Зупиниться це коли-небудь, Чи війна для чужих очей? Ми у світи для того живемо Щоб усміхатися, творити дітей, А ось вихід той, ніяк не знайдемо Як захистити цих самих дітей Від автоматів, від крові яка проливається Від поглядів тих, уже відчайдушних На мотузці  протертих надій колихається Улюблений та такий недосяжний мир Єднатися разом за світлі мріїї Не дати нашим дітям до рук автомати Нехай мир без війн усіх гріє Нехай тільки салют здіймають гармати Давайте також всі разом боротись Тільки не за землі, людей та гроші Агресії, війн, терактів - вже досить! Любов, сім'я та мир - найдорожчі